Warning: Undefined variable $shop_url in /home/hv287320/marmeliko.com/www/wp-content/themes/omex/inc/classes/Omega_Main.php on line 338

Про призначення. Воно мінливо

Цікаво, як повернулося моє життя. Як несподівано реалізується мій досвід.

Сьогодні, пройшовши власні випробування, допомагаю людям знаходити вихід із професійних та життєвих штормів. Іноді це страшна турбулентність, коли здається, що втрачаєш все й немає виходу…

Спочатку це була частина моєї ролі керівника: кар’єрне планування, оцінка ризиків, мотивації, розвиток талантів. У різні часи під моїм керівництвом працювало від 50 до 150 людей, і я допомагала їм зростати.

Потім це стало окремою послугою в моєму навчальному центрі, де ми будували чіткі кар’єрні плани з дедлайнами.

А після мого сабатікалу 2024 року – перетворилося на важливий напрям особистих консультацій, який мені надає відчуття потрібності та свого.

Кар’єрна терапія

Це словосполучення з’явилося після першої практики із зовнішнім клієнтом десь 4 роки тому. Спочатку воно здалося пафосним, але залишилося. Сьогодні це – суть моєї роботи із клієнтами. Бо навіть на тлі всіх подій у нас залишаються питання призначення, особистої цінності, бажання бути підтримкою для близьких. А це все надламано й потребує терапії, а іноді й швидкої реабілітації.

Більшість моїх клієнтів – українці. Когось війна розкидала по світу: вони не знають мови країни, де опинилися, і не розуміють, що робити далі. Хтось має віддалену роботу, але не впевнений, що це надовго. Хтось зовсім її втратив. Частина залишилися в Україні – з роботою чи без. Всі відчувають розгубленість, виснаженість, страхи та невпевненість. Але ми знаходимо опори та будуємо кар’єру знову, використовуючи проєктний підхід.

Те, що я говорю іншим, і те, що я говорю собі:

⚡ Розгубленість, страх, дисоціація, безсоння, злість – це нормально. Це реакція виснаженої психіки.

⚡ Мати стабільну роботу, але хотіти її змінити, коли навкруги ТАКЕ – це нормально.

⚡ Мріяти про краще життя, вищу зарплатню, цікавіші обов’язки – це нормально. Це здорові бажання живої людини.

Головне – що ми з цим робимо. Чи залишаємося в цих станах, заганяючи себе в глухий кут і ще більші фрустрації, чи шукаємо вихід?

Submit your response

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *